|

Держлісагентство: Фактичні ціни на деревину доступні онлайн

Відтепер кожен бажаючий може ознайомитися з фактичними цінами на деревину, які склалися на ринку лісоматеріалів.
 

Державне підприємство «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» Державного агентства лісових ресурсів України на своєму сайті у розділі «Аукціони» додало опцію «Фактичні ціни».

 

Обравши цю опцію, можна вибрати певний квартал 2019 року, обласне управління лісового та мисливського господарства, породу дерева, його сорт, діаметр та склад.

Нагадаємо, з реалізаційними цінами на деревину, які склалися за підсумками проведених аукціонних торгів, можна ознайомитися тут: WWW.UKRFOREST.COM/AUSTAT.

На Порталі аукціонних торгів за посиланням AUC.UKRFOREST.COM маєте можливість розглянути пропозиції та графік проведення додаткових аукціонів з реалізації необробленої деревини поточного кварталу і аукціонів, які заплановані на листопад-грудень 2019 року щодо реалізації деревини І кварталу 2020 року.

Також діє Портал тендерних торгів LIAC.APS-TENDER.COM, на якому можна ознайомитися з переліком товарів та послуг, які закуповують лісогосподарські підприємства.

Прес-служба Держлісагентства

Триває наповнення шару "Ліси" на публічній кадастровій карті України

Наприкінці вересня 2019 року Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук поставив перед державними органами завдання об’єднаного функціонування державних кадастрів. За дорученням Державного агентства лісових ресурсів Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об'єднання ВО «Укрдержліспроект» надало Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру наявну інформацію про державні лісогосподарські підприємства та установи природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Державний земельний кадастр містить інформацію про зареєстровані земельні ділянки лісогосподарського та іншого призначення, на яких зростають ліси.

Отже, при перегляді шару «Ліси» на публічній кадастровій карті можна отримати інформацію про: код підприємства, у господарюванні якого знаходиться ділянка; номер лісництва; назву лісництва; назву ділянки (лісового урочища).

Окрім загальної інформації про лісокористувачів, розміщення шару «Ліси» дозволяє також відстежувати помилки ведення кадастрів, виявляти інформацію щодо проблемних земельних ділянок, де наявні конфлікти щодо землекористування.

Таким чином, державні органи та громадськість отримали важливий інструмент контролю за станом використання земель лісового фонду України.

Наразі, передача інформації про ліси до державного земельного кадастру триває, відповідно, обговорюються питання періодичності її поновлення, виправлення помилок тощо.

Завдання інформаційної взаємодії державного лісового та земельного кадастрів зумовлює необхідність зміни підходів до ведення державного лісового кадастру, як до геоінформаційної системи. Держлісагентство вбачає потребу у внесенні змін до чинного Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів, які б враховували питання подальшої інтеграції кадастрів.

Прес-служба Держлісагентства

Президент України доручив створити систему контролю за обігом деревини та запустити національну інвентаризацію лісів

З метою забезпечення подальшого здійснення структурних економічних реформ, запровадження додаткових механізмів для прискорення соціально-економічного розвитку України, підвищення добробуту населення, гармонійного розвитку регіонів, продовження впровадження європейських стандартів життя, зміцнення держави Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави».

Зокрема, в Указі надається доручення Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо створення системи контролю та відстежування обігу деревини на ринку (термін – до 31 березня 2020 року).

Також доручено розробити нормативно-правові акти, необхідні для початку проведення національної інвентаризації лісових ресурсів України (термін – до 31 грудня 2020 року).

Проєкт "Ліс у смартфоні" крокує Україною


На сьогодні вже шість областей України підключено до політного проєкту e-реєстру заготівлі деревини та онлайн-карти рубок.

У реєстрі станом на 11 листопада оприлюднено інформацію про 30,6 тис. виданих дозвільних квитків на заготівлю деревини. Онлайн-карта рубок поширюється на Чернігівську, Полтавську, Рівненську, Київську, Волинську, Тернопільську області.

Кожна людина може зайти з комп’ютера чи телефону на сайт LK.UKRFOREST.COM та ознайомитися з переліком лісорубних квитків на заготівлю деревини або перевірити на карті законність здійснення рубок.

Реєстр містить низку опцій, зокрема, можна обрати необхідну область, лісгосп, лісництво, квартал та виділ, систему і тип рубок, їхній статус та період проведення.

У загальному переліку можна обрати «Переглянути» та детально ознайомитися з тим чи іншим лісорубним квитком та ділянками, на яких відбувається чи відбуватиметься заготівля деревини, а також переглянути на онлайн-карті.

Що робити, якщо я у лісі і бачу рубку дерев?

Якщо Ви не знаєте вищезазначені дані, гуляючи лісом, бачите рубку дерев, то Вам потрібно зайти на сайт LK.UKRFOREST.COM і обрати опцію «Карта».

У Вашому телефоні має бути ввімкнена геолокація. Тоді на онлайн-карті автоматично визначиться Ваша геопозиція у лісі. Натиснувши на відповідний номер виділу, Ви побачите інформацію про рубку, а також зможете переглянути відповідний лісорубний квиток.

Якщо на карті лісорубного квитка немає, а рубка у лісі відбувається?

Вам потрібно або звернутися до лісництва чи лісгоспу, на території якого Ви знаходитеся та повідомити про рубку, яка не відображена на карті. Або викликати поліцію за номером 102.

Весь перелік лісорубних квитків у форматі PDF доступний на сайті у рубриці «Витяг з реєстру».

Які плани на майбутнє?

У планах – запуск реєстру лісових квитків на промисловий збір ягід, грибів, меду, лікувальних трав, який перебуває на фінальній стадії розробки.

Головне завдання – зробити на сайті більш доступною та інформативною функцію перегляду лісорубних квитків усіх лісогосподарських підприємств, які входять до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.

Після розгляду й ухвалення Верховною Радою України низки законодавчих ініціатив, буде можливість поширити систему електронного обліку деревини, реєстр лісорубних і лісових квитків, онлайн-карту рубок на всіх постійних лісокористувачів, які також здійснюють заготівлю деревини, незалежно від підпорядкування. Тобто охопити всю Україну.

Надавати пропозиції з удосконалення роботи сайт можна до державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» у рубриці «Підтримка».

Довідково.

Лісорубний квиток – дозвіл на заготівлю деревини. Містить інформацію про місце та обсяг заготівлі. Документ видають обласні управління лісового та мисливського господарства. Загальна площа лісових ділянок України становить 10,4 млн га. Лісистість країни становить 15,9%. До сфери управління Держлісагентства належить 7,6 млн га лісів (73% лісового фонду України).

Прес-служба Держлісагентства

Проведення Національної інвентаризації лісів має бути закріплено законодавчо: у Парламенті зареєстровано відповідний законопроект

Народні депутати України зареєстрували проект Закону України «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів» (реєстр. № 2379).

Відповідні зміни до законодавства необхідні для того, щоб створити законодавчі умови впровадження в Україні Національної лісової інвентаризації як нової системи збору та узагальнення даних про ліси в загальнодержавному масштабі.

Завданнями законопроекту є правове визначення поняття Національної інвентаризації лісів, регулювання повноважень органів державної влади щодо її проведення.

Зазначимо, що в Україні державний облік лісів був проведений в 1996 та 2011 роках. Наразі актуальної інформації про ліси України немає. При цьому, процедура ведення державного лісового кадастру та обліку лісів на основі узагальнення даних лісовпорядкування не дозволяє отримати статистично достовірні оцінки показників.

Прийняття законопроекту запровадить правове регулювання Національної інвентаризації лісів, розширить обсяг та поліпшить якість даних про ліси, що забезпечить необхідну інформаційну основу для формування стратегічних цілей та завдань державної політики у сфері лісового господарства.

Зокрема, очікується, що завдяки проведенню Національної інвентаризації лісів буде отримана достовірна оцінка загальних запасів насаджень (розрахункова похибка до ±3%) та визначені показники поточного приросту насаджень, необхідні для оцінки рівня інтенсивності лісокористування. Серед інших потенційно важливих результатів - визначення площі самозаліснених сільськогосподарських земель та уточнення звітності до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату ООН та Кіотського протоколу щодо щорічного рівня поглинання парникових газів лісами України тощо.

Також варто зазначити, що для проведення Національної інвентаризації лісів має передбачатися бюджетне фінансування. Зокрема, обсяг бюджетних коштів, необхідний для проведення Національної інвентаризації лісів, складає близько 9 млн грн щорічно. Розрахунковий рівень необхідних витрат змінюватиметься від 7,7 млн грн до 12,6 млн грн в окремі роки, що обумовлено потребою придбання програмного забезпечення, приладів, обладнання та автомобільної техніки.

Прес-служба Держлісагентства

Прийнятий Парламентом Закон щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону відповідає науковим обґрунтуванням

У соціальних мережах триває дискусія щодо доцільності внесення окремих змін до законодавства України стосовно заготівлі та вивезення деревини в гірських лісах Карпатського регіону.

Приводом такої дискусії став прийнятий нещодавно Верховною Радою України Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо введення заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (реєстр. № 0873).

Зокрема, користувачі соціальних мереж обговорюють зміни, в яких йдеться про те, що заготівля та вивезення деревини в гірських лісах Карпатського регіону проводитиметься переважно з використанням природозберігаючих систем машин і механізмів та гужового транспорту, що забезпечуватимуть допустимий вплив на довкілля, а також із збереженням наявних вузькоколійних лісовозних залізниць та оптимізацією мережі лісових автодоріг.

Науковці з Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва (УкрНДІгірліс) надали свої роз’яснення щодо цих змін.

Отже, наразі, в діючому законодавстві (ст. 9 Закону України «Про мораторій  на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону») передбачається використання «…тільки колісних і гужових засобів, повітряно-трелювальних установок…». Ця норма не враховує можливості та доцільність застосування інших сучасних машин і механізмів для первинного транспортування деревини, якими забезпечуються природозберігаючі технології лісозаготівлі в гірських лісах.

Науковцями УкрНДІгірліс протягом останніх років проведено дослідження, які включали:

- вивчення застосовуваних систем лісових машин і технологічних процесів лісозаготівлі в європейських лісах;

- встановлення реальних природно-виробничих умов діяльності лісових підприємств і можливостей їх оснащення новою технікою;

- аналіз вимог чинного законодавства стосовно застосування оцінки впливу на довкілля при проведенні лісосічних робіт;

- лісівничо-екологічну оцінку впливу трелювання деревини з гірських схилів на лісове середовище.

Найбільш повна інформація про особливості тракторного трелювання подані в науковому звіті  «Проведення  досліджень з порівняльної оцінки впливу на лісове середовище гусеничних та колісних трелювальних тракторів» (№ держреєстрації 0103U007119).

За результатами досліджень, зокрема, встановлено:

- відсутня принципова різниця лісівничо-екологічних показників (пошкодження ґрунту і підросту) при застосуванні колісних чи гусеничних тракторів на гірській лісозаготівлі;

- основний обсяг ґрунтової ерозії (орієнтовно 70-80%) складає переміщення грунту під час попереднього влаштування волоків. Це притаманне обом видам розглядуваної техніки;

- на сучасному етапі розвитку техніки для лісозаготівлі, використання систем машин, які в тій чи іншій мірі використовують принцип гусеничного рушія, є основним методом вирішення проблеми транспортування вантажів у важко прохідній місцевості; 

- технологічні процеси лісозаготівель повинні базуватися на оптимальному поєднанні різних типів спеціальної лісової техніки, в залежності від конкретних природно-виробничих умов, з обов'язковим попереднім облаштуванням розгалуженої мережі автомобільних доріг в лісах.

Враховуючи вищенаведене і з метою підвищення рівня екологізації лісозаготівлі в Українських Карпатах, на думку науковців, є доцільним і обґрунтованим викладення вищезгаданої статті чинного Закону України «Про мораторій …» в редакції, яка дозволяє здійснювати заготівлю та вивезення деревини в гірських лісах Карпатського регіону переважно з використанням природозберігаючих систем машин і механізмів та гужового транспорту, що забезпечують допустимий вплив на довкілля.

Таке рішення враховує необхідність поетапного і системного підходу до вирішення проблеми екологізації гірської лісозаготівлі в нашій державі. Застосування вимог цієї статті дозволить, поряд із забезпеченням стабільної діяльності  лісогосподарських і лісопромислових підприємств Карпатського регіону та збереження робочих місць для місцевого населення, створити належну лісотранспортну інфраструктуру в лісових масивах, як основи не тільки сталого  лісового господарства, а й природокористування в цілому на принципах сталого розвитку.

 Зазначимо, наразі прийнятий Парламентом Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо введення заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (реєстр. № 0873) направлено на підпис Президента України. Детальніше про прийнятий Закон можна прочитати ТУТ.

Прес-служба Держлісагентства

Законопроект "Про території Смарагдової мережі" вимагає суттєвого доопрацювання з врахуванням пропозицій Держлісагентства


Днями в Міністерстві енергетики та захисту довкілля України відбулось засідання робочої групи з доопрацювання проекту Закону України «Про території Смарагдової мережі».

Проектом Закону пропонується встановити правові засади визначення та збереження територій Смарагдової мережі в Україні згідно з вимогами Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції) та з урахуванням вимог Директиви №2009/147/ЄС про збереження диких птахів та Директиви № 92/43/ЄС про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори.

Раніше Держлісагентство із залученням фахівців ВО «Укрдержліспроект», науковців Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації, Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва розглянуло зазначений законопроект і попередньо надало свої пропозиції та зауваження Мінекоенерго.

Загалом законопроектом визначено, що до екологічної мережі України і територій та об’єктів природно-заповідного фонду включаються ще одні охоронювані території – території Смарагдової мережі (природні оселища та оселища видів природної фауни і флори).

Згідно з пояснювальної записки до законопроекту «під час 36-го засідання Постійного комітету Бернської конвенції у 2016 році був затверджений перелік об’єктів Смарагдової мережі Європи для України, який складається з 271 території площею 6,2 млн га або близько 10% України».

Однак, якщо законопроект лише зараз розробляється, то виходить, що вказаний «Перелік…» готувався поза межами законодавства України. Визначення територій об’єктів Смарагдової мережі здійснювалося без належної інвентаризації типів природних оселищ та оселищ видів природної фауни і флори, без будь-якої взаємодії та відома громадськості, власників земель, землекористувачів, відповідних органів влади. При визначенні меж територій Смарагдової мережі, до яких було включено території лісового фонду поза межами ПЗФ, не було проведено детальне їх натурне оцінювання, яке б включало визначення основних характеристик, що забезпечують стійкість та самовідновлення залучених лісів, наявність площ з лісовими культурами, що потребують догляду тощо.

Третина законопроекту присвячена внесенню змін до діючих законодавчих актів України. Більшість змін прирівнюють території Смарагдової мережі за обмеженнями, заборонами і ступенем відповідальності до територій і об’єктів природно-заповідного фонду. А рішення про визначення території Смарагдової мережі приймає уповноважений центральний орган, що суперечить положенням розділу VII «Порядок створення й оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду» Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

У низці статей законопроекту присутні упущення, припущення, неточності та протиріччя, які можуть негативно вплинути на збереження лісового фонду.

Законопроект в такому вигляді, маючи нечіткі формулювання, припущення і протиріччя (зокрема: «суттєво сприятиме», «значної кількості видів у межах ареалу із високим видовим різноманіттям», «важливий та/чи репрезентативний зразок типів оселищ», «особливий приклад певного типу оселища», «територія в інший спосіб суттєво сприяє досягненню цілей Бернської конвенції»), містить ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, і потребує проведення громадської антикорупційної експертизи (на відміну вказаного у пояснювальній записці). Це стосується визначення меж Смарагдової мережі, типу оселищ, вид порушення (знищення чи пошкодження), які «окремі заходи» можуть обмежувати чи забороняти використання природних ресурсів у межах визначеної території Смарагдової мережі, хто і як визначає рівень впливу, що існував на момент внесення території до Національного реєстру територій Смарагдової мережі.

З одного боку, у законопроекті зазначається, що «на види діяльності, що вже здійснюються на законних підставах на території або на частинах території Смарагдової мережі на момент її внесення до Національного реєстру територій Смарагдової мережі, не поширюються обмеження чи заборони, встановлені цим Законом до моменту закінчення терміну дії документа дозвільного характеру на цю діяльність». Але є види діяльності, на які такий документ законодавством не передбачено.

З іншого боку, через пропоновані зміни до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» території Смарагдової мережі планується прирівняти до об’єктів і територій природно-заповідного фонду і через Висновок з оцінки впливу на довкілля заборонити здійснювати плановану діяльність (зокрема всі види рубок) в межах території Смарагдової мережі, вказавши, що така діяльність призведе до «суттєвої шкоди» природним оселищам та видам природної  фауни і флори, і не можливо їх зберегти за допомогою встановлення екологічних умов провадження планованої діяльності.

Застосування норм законопроекту призведе до того, що контролюючі органи на власний розсуд будуть вирішувати чи відноситься певна територія до Смарагдової мережі, яку шкоду нанесено, чи є планована діяльність «законною» тощо. Все це може призвести до правопорушень.

Держлісагентство вважає, що низка нечітких формулювань, припущень, неточностей та протиріч у нормах проекту Закону України «Про території Смарагдової мережі» може призвести до ризиків учинення корупційних правопорушень. Тому законопроект вимагає суттєвого доопрацювання.

Наразі Держлісагентство, за результатами засідання робочої групи, готує чергові конкретні пропозиції до законопроекту.

Прес-служба Держлісагентства

Народні депутати України, громадськість та представники деревообробників обговорили питання ринку деревини та реформування лісової галузі

6 листопада за ініціативи народних депутатів України та організаційної підтримки Товариства лісівників України на базі на кафедри ботаніки дендрології та лісової селекції Національного університету біоресурсів та природокористування відбулася робоча нарада з питань регулювання ринку деревини. Йшлося і про майбутнє реформування лісового господарства.

  У нараді брали участь народні депутати  України,  науковці,  представники Державного агентства лісових ресурсів України, деревообробники. Питання: як реформуватиметься лісове господарство, які зміни чекають на лісогосподарські підприємства, чи залишаться лісгоспи юридичними особами, безперечно хвилюють всіх. А  думки  депутатів щодо реформування лісового господарства, звичайно, цікавили всіх.  Дискусія була жвавою.

Було створено робочу групу, для роботи над єдиним законопроектом про ринок деревини, який відповідав би вимогам сьогодення, задовольняв би побажання і лісівників і деревообробників.

Голова Товариства лісівників України  Юрій Марчук запропонував прописати к законопроекті, що ліси мають бути державними: «У законі про концесію, у прикінцевих положеннях,  прописано що ліси України - державні лісогосподарські підприємства не підлягають приватизації. Тому  пропоную це прописати у законопроекті про ринок деревини. Я пропоную, враховуючи найболючіші питання, вийти на проект закону, який пов’язаний з ринком деревини і додати туди  питання приватизації підприємств, питання електронного обліку, саму організацію ринку і насичення ринку деревиною, щоб в результаті  вийти на питання зняття мораторію».



Депутат ВР України  Андрій Мотовиловець запропонував розробити єдиний законопроект про ринок деревини, який відповідав би вимогам часу.  На запитання кому  має належати ліс, відповідь: «Ліс має залишатися державним. Ми хочемо забезпечити національних виробників сировиною, в Україні ми повинні виробляти кінцевий продукт. У мене є питання, як ми,  маючи обіг лісу у 17 млрд грн продовжуємо просити гроші у міністерства фінансів. Якщо лісогосподарська галузь заробляє ці кошти, то вона повинна сплачувати податки – податок на прибуток,  податок з найманих працівників. Є чіткий розподіл, які податки мають залишатися у місцевому бюджеті, а які йти в центральний бюджет, а не чекати фінансування.  Збиткові підприємства Сходу і Півдня потрібно об’єднувати з прибутковими.  Нам потрібно знімати мораторій на експорт лісу, залучати інвесторів, щоб вони вкладали кошти у розвиток підприємств і ми могли створювати нові ліси».



Директор Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП України, проф. Петро Лакида: «Все нове – це давно забуте старе. У тій ситуації, яка сьогодні склалася, реформуватися галузь буде однозначно. Але я хотів би згадати часи, коли були об’єднання. Можливо, на Сході і Півдні потрібно залишити управління, бо ніколи тут підприємства не будуть мати прибутку від ведення лісового господарства. Решта підприємств повинні об’єднуватися так, як об’єднання раніше були, вони зможуть таким чином виживати в цих економічних умовах. Звичайно, будь-який крок має бути зважений з соціальними функціями, екологічними і, звичайно, економічними.  Від того, що пропонують сьогодні народні депутати – крупні об’єднання, страждатиме, перш за все, сектор сільський. Наші ж підприємства розташовані у сільській місцевості і села просто вимирають. Якщо ж ми зробимо великі об’єднання,  то за рахунок чого будуть виживати ці підприємства,  як вирішуватиметься соціальна складова? Мені здається, що ті напрацювання в плані розвитку лісового господарства і концепція розвитку лісової галузі,  які були розроблені ще при минулому уряді, мають бути враховані».



Депутат Верховної Ради України Олександр Матусевич: «Сьогодні вже всім зрозуміло, що лісове господарство загнали у глухий кут. Чому все так сталося? Це сталося тому що упродовж останніх п’яти та лісова нормативна база, яка була прийнята щодо лісового господарства, не запрацювала. Мені, навіть, здається, що спеціально оцими постановами Кабінету Міністрів, законами просто знищували лісове господарство України. Я бачу розвиток лісового господарства України, в першу чергу, у законодавчому забезпеченні, зміні постанов Кабінету Міністрів. Я не кажу, що ми повинні вернутися туди, де були. Ми повинні спільно з лісівниками напрацювати таку нормативну базу, яка допомагала б лісівникам працювати. Сьогодні звучить дуже багато думок щодо реформування лісового господарства. Реформувати лісове господарство потрібно. Звичайно, така модель, яка є зараз, себе вже вичерпала. Лісове господарство реформувати потрібно виважено, бо, по-перше, це люди, по-друге, лісове господарство – це такі стовпи місцевих громад і прості люди у сільській місцевості, у гірських регіонах просто не зрозуміють, якщо ми будемо якимись семимильними кроками бігти кудись до якогось світлого майбутнього, якого ніхто не бачить. Треба сідати за стіл і разом з лісівниками, представниками місцевих громад,  науковцями і опрацьовувати дорожню карту і по ній рухатися. З приводу того, чого бояться лісівники:  Прийнятий закон «Про концесію», де у прикінцевих положеннях чітко написано, що ані ліси, ані спеціалізовані державні підприємства не є об’єктом концесії або державного приватного  партнерства – це перше. Друге: побутує багато думок щодо реформування лісового господарства. Але я категорично проти ліквідації лісгоспів як юридичних осіб. Я  буду стояти на цьому і буду доводити, що це робити не можна. Бо державні лісогосподарські підприємства (повторююся) це є стовпи економічного добробуту на місцях. І ці речі робити не можна. Є у нас приклад Польщі, є приклад колишніх об’єднань. Колись у західних регіонах працювали лісогосподарські об’єднання, лісокомбінати з перерозподілом ресурсу і на місцях будували школи, будинки,  дитячі садки, інші об’єкти соціальної сфери. Я категорично проти ліквідації лісгоспів, як юридичних осіб і буду відстоювати цю точку зору».

Прес-служба Товариства лісівників України

Податкові платежі Сумських лісгоспів склали близько 335 млн. грн.

«За 9 місяців цього року наші підприємства сплатили до бюджетів усіх рівнів та Державних цільових фондів 334,5 млн. грн. податків, зборів та інших платежів, це на 8,2 млн. грн. більше за відповідний період минулого року. З них: 170,9 млн. грн. підприємства сплатили податку до Державного бюджету, 96,8 млн. грн.. склали податки до місцевих бюджетів та 66,9 млн. грн. – платежі до Державних цільових фондів», - прокоментував податкові платежі лісогосподарських підприємств Сумського ОУЛМГ заступник начальника управління Євген Фролов.
З кожного кубометра заготовленої деревини лісгоспи сплатили 617 грн. Найбільше сплачують підприємства з твердолистяною лісосікою, по якій найбільша таксова вартість. Тут очолює рейтингову таблицю Тростянецький лісгосп – 1271 грн., за ним Краснопільське та Охтирське лісові господарства, відповідно 865 грн. та 831грн. з 1 м3 заготовленої деревини.   
Податкові платежі з 1 грн. реалізованої продукції в середньому склали  44 % (0,44 грн.). В аналізі серед підприємств області найбільше – по 54 коп. з кожної гривні реалізованої продукції сплатили у Тростянецькому лісгоспі, за ним – 53 коп. – у Сумському та 50 коп. -  Роменському лісгоспах.
В зальному, найбільше – 44,4 млн. грн. - сплатив податків до бюджетів усіх рівнів Тростянецький лісгосп, за ним 38 млн. грн. – Краснопільський, 34 млн. грн. – Охтирський та 33,9 млн. грн. Сумський лісгоспи.  


Прес-служба Сумського ОУЛМГ

Парламент вдосконалив законодавство щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону

Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо введення заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (реєстр. № 0873).

Законом внесено зміни до законів України «Про природно-заповідний фонд України» та «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону».

Зокрема, Законом встановлюватиметься заборона на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових деревостанах, суцільних рубок головного користування та будь-яких інших суцільних рубок у високогірних лісах, у лісах у лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах та в берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також пошкоджених хворобами і шкідниками насаджень.

Також змінами передбачено, що на стрімких схилах у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону дозволятимуться лише вибіркові рубки головного користування та вибіркові рубки формування та оздоровлення лісів. На пологих і спадистих схилах у гірських ялицево-букових деревостанах проводитимуться лише поступові і вибіркові рубки.

Окрім того, у Законі йдеться про необхідність розміщення лісосік з урахуванням розташування наявних шляхів транспорту та рельєфно-гідрологічних умов території.

Прийнятим Законом передбачається, що заготівля та вивезення деревини в гірських лісах Карпатського регіону проводитиметься переважно з використанням природозберігаючих систем машин і механізмів та гужового транспорту, що забезпечують допустимий вплив на довкілля, а також із збереженням наявних вузькоколійних лісовозних залізниць та оптимізацією мережі лісових автодоріг. Також заплановано розширення до 2030 року мережі лісових автодоріг з твердим покриттям у лісах регіону до 10 кілометрів на 1000 гектарів.

Законом визначається низка термінів. Зокрема:

гірські ліси Карпатського регіону – ліси Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, розташовані в межах гірської системи;

вибіркові рубки – рубки, під час яких періодично вирубується частина дерев (при цьому способі рубок ділянка постійно залишається вкритою лісовою рослинністю);

поступові (рівномірно-поступові, групово-поступові) рубки – рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за кілька прийомів;

рубки формування та оздоровлення лісів – лісогосподарські заходи, спрямовані на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок;

суцільні рубки – рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за один прийом, крім останнього заходу поступової рубки;

ялицево-букові деревостани – букові ліси з домішкою виключно ялиці у складі не менше 25 відсотків.

Після підписання Закону Головою Верховної Ради України та Президентом України він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Е-облік деревини: боротьба з незаконним обігом деревини триває

Державне агентство лісових ресурсів України інформує про запровадження електронного обліку деревини на державних та комунальних підприємствах, які входять до сфери управління інших органів влади та обласних рад.

Так, на сьогодні за інформацією оператора Системи електронного обліку деревини (ЕОД) – державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» до Системи ЕОД підключено:

- 11 державних лісогосподарських підприємств, що входять до сфери управління Міністерства оборони України;

- 3 лісогосподарських підрозділи вищих навчальних закладів Міністерства освіти і науки України;

- одне державне підприємство Національної академії аграрних наук України;

- 2 національних природних парка, що входять до сфери управління Міністерства енергетики та захисту довкілля України;

- один підрозділ Державної служби України з надзвичайних ситуацій (МВС України);

- 18 лісогосподарських підприємств обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (Львівська обласна рада);

- один спецлісгосп Летичівської районної ради (Хмельницька обласна рада);

- три лісгоспи АПК обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» (Житомирська обласна рада);

- одне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство Монастирищенської районної ради (Черкаська обласна рада);

- один районний лісгосп Верховинської районної ради (Івано-Франківська область);

- 6 спеціалізованих агролісгоспів обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Івано-Франківськоблагроліс» (Івано-Франківська обласна рада).

У державних лісогосподарських підприємствах, що входять до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України (73% лісового фонду України), повністю введена Система електронного обліку деревини.

Зазначимо, що 9 липня 2019 року Президент України Володимир Зеленський з метою збереження лісів та забезпечення раціонального використання лісових ресурсів, протидії незаконним рубкам і нелегальному обігу деревини підписав Указ «Про деякі заходи щодо збереження лісів та раціонального використання лісових ресурсів». В Указі, зокрема, надано доручення Кабінету Міністрів України підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект, в якому передбачити запровадження порядку реалізації деревини на конкурсних засадах; створення системи контролю та відстежування обігу деревини на ринку з моменту її заготівлі до реалізації шляхом функціонування загальнообов’язкової для всіх постійних лісокористувачів єдиної державної системи електронного обліку деревини. Окрім того, доручено запровадити до 1 листопада 2019 року електронний облік деревини державними підприємствами, що входять до сфери управління Міністерства оборони України, та рекомендовано запровадити ЕОД у комунальних лісгоспах.

 

Довідково.

Застосуванню сучасних методів протидії незаконним рубкам лісів та тіньовому обігу деревини в Європі і в усьому світі надається велике значення і увага. Для цього потрібні системні підходи. Провідним заходом в запровадженні таких підходів обрано створення в Україні системи електронного обліку деревини. Завдяки системі електронного обліку деревини держава має можливість багатоступеневого контролю, завдяки чому значно зменшується тіньовий обіг деревини.

Що дає ЕОД?

- поштучне маркування всієї заготовленої деревини (крім дров’яної, яка маркується партіями) на лісосіках та складах (після розкряжування) уніфікованими маркерами (бирками) зі штрих-кодом, що реєструють походження, якісні та кількісні показники деревини з застосуванням сучасних електронних засобів обліку;

- автоматизацію прийомки та інвентаризації  деревини,  що надходить з лісосік у місця їх складування,  зберігання та відвантаження кінцевим споживачам;

- автоматизацію процесів обліку та підготовки первинної документації при реалізації деревини, як з лісосік, так і з місць складування;


- застосування методів електронного контролю за рухом деревинних ресурсів.

Як перевірити?

Побачили лісовоз, який перевозить деревину? Заходьте на сайт OPEN.UKRFOREST.COM і миттєво дізнайтеся, чи легально перевозять деревину.